Зміст

Безпека життєдіяльності

Як говорити з дітьми про війну:

поради психологів

1

Війна приносить в життя дітей втрату, невизначеність, активізує страх та тривогу. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Зазвичай відчуття безпеки та захищеності діти шукають у своїх батьків.

Пропонуємо кілька порад щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну.

  1. Надавайте інформацію відповідно до віку дитини та подбайте, щоб вона не ретравмувала дитину. 

Діти з найменшого, дошкільного віку, мають право знати, що відбувається у їхній країні, але дорослі також мають відповідальність убезпечити їх від небезпечного контенту. Говоріть з дітьми зрозумілою їм мовою, через казки та історії, де наприклад, козаки боролися проти зла, захищали свою землю (“Котигорошко”, “Чарівні історії про козаків” тощо). Під час розмови стежте за реакціями дитини та будьте чутливими до її рівня тривоги. Це нормально, якщо ви дуже переживаєте через те, що відбувається, але пам’ятайте, що діти сприймають емоційні сигнали від дорослих, тому говорячи з дитиною, намагайтеся тримати контроль над емоціями. Нагадайте, що багато людей наполегливо працюють не лише в Україні, а й у всьому світі, щоб закінчити війну.

  1. Дбайте про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини в умовах війни. 

Будьте уважними до того, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання до вас. Діти можуть отримувати інформацію з різних джерел, тому важливо уточнювати у вашої дитини,  звідки вона дізналася ту чи іншу інформацію і якщо вона неточна або неправдива – виправити це. Можна почати з таких запитань: «Це цікава думка. Розкажи, чому ти так думаєш?», «Мені важливо почути твою думку про це…», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це?». Навчіть дитину тому, що таке медіаграмотність та критичне мислення, розкажіть про те, як і для чого можуть поширюватися фейки. Саме тоді, коли дитина запитує, висуває гіпотези, шукає причини – вона мислить, важливо скеровувати дитину та вчити перевіряти знайдену інформацію у різних джерелах, які вважаються достовірними. Нагадайте дитині, що вона може поговорити з вами чи іншим значимим дорослим, коли захоче.

  1. Обмежте потік новин.

Подумайте про те, щоб вимикати новини при дітях дошкільного або молодшого шкільного  віку. Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх. З дітьми середнього шкільного віку та підлітками ви можете використовувати перегляд новин як можливість обговорити, що відбувається в країні та у вашій громаді зокрема з використанням вищезазначених порад. Також подумайте, як і що ви говорите про ситуацію з іншими дорослими, особливо коли дитина може це чути або бути присутньою під час розмови. Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.

  1. Зосередьте увагу на допомозі. 

Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному. Розкажіть, до прикладу, про роботу волонтерів, які надають підтримку всім, хто її потребує, або про те, що робить територіальна оборона. Якщо дошкільня або дитина молодшого шкільного віку захоче підтримати тих, хто допомагає, намалювавши малюнок, плакат або написавши вірш – підтримайте її у цьому. Підлітки можуть виявити бажання приєднатися до роботи у гуманітарному штабі чи іншій діяльності. Розкажіть їм, як це зробити, і пам’ятайте, що безпека вашого підлітка – понад усе. Відчуття того, що ми всі робимо щось для наближення перемоги, надає відчуття єдності та  приносить стишення і психологічний комфорт.

  1. Слідкуйте за станом дитини. 

Оскільки війна триває і новини про воєнні події оточують нас звідусіль, триваючи  нон-стоп, важко зосередитися на чомусь іншому. Водночас ви – батьки, найбільш значимі люди та орієнтир для своєї дитини, а їй вкрай важливо, щоб ви цікавилися й новинами із її життя. Продовжуйте  спостерігати за станом дитини, запитуйте час від часу: «Як у тебе справи?», «Як ти почуваєшся?», «Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у …(ім’я друга/подруги дитини?«, «Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?».

  1. Подбайте про себе. 

Обмежте своє перебування в мережі та читання новин, наскільки це можливо. Натомість зосередьтеся на якомусь важливому завданні або робіть те, що допомагає розслабитися та відновитися. Діти зрозуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтеся з ситуацією – це допомагає і дітям.

«Як говорити з дитиною про війну»

https://www.youtube.com/watch?v=2UQs9Tw3kU8&t=16s

Поради батькам під час війни – тримайтеся разом!

https://www.youtube.com/watch?v=X6KvZqW2aAU

На жаль, війна триває. Небезпека і стрес нікуди не зникли. В період активних обстрілів та бомбардувань росією українських міст діти можуть покладатися лише на своїх батьків чи інших значущих дорослих. У цьому відео ми пропонуємо дуже прості і практичні рекомендації, як подбати про безпеку своїх дітей і підготувати їх до певних кризових ситуацій. Звісно, маленькі речі не здатні цілком змінити нинішню ситуацію. Та інколи дрібниці можуть направити вас у сторону суттєвих змін. Тому нагадуйте собі і вашим дітям, що у важкі часи потрібно триматися разом. Будьте поряд! Пояснюйте дітям складні речі простими словами, плануйте спільні дії і даруйте цілющі обійми! Ви — чудові батьки! Більше інформації про те, як в умовах війни піклуватися про себе, своїх дітей та рідних, а також про інших людей, шукайте на каналі проекту в телеграм https://t.me/parenting_tips_ua 

ПРОФІЛАКТИКА ШКІЛЬНОГО ТРАВМАТИЗМУ

За статистичними даними поширеність дитячого травматизму більша, ніж серед дорослих. Причини такого стану пояснюється тим, що діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ. Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди вміють реально оцінювати небезпеку ситуації та адекватно реагувати для запобігання негативних наслідків.

Найбільша кількість випадків травмування дітей припадає на вік 13-15 років. В цей час дитячий травматизм зумовлений не тільки природною цікавістю і рішучістю, але ще й бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше, ніж інші, і проявляти безрозсудну сміливість.

Дитячий травматизм умовно можна розділити на п’ять типів залежно від місця, де дитина може отримати травму:

– побутовий (травми, які виникають вдома, у дворі, у дитячому садку);

– вуличний (в першу чергу транспортний, але також і не пов’язаний з транспортом);

– шкільний;

– спортивний;

– інший.

Шкільний травматизм діти отримують переважно на уроках фізкультури, трудового навчання, а також під час перерв, у класах, коридорах, пришкільній території.

Основними причинами шкільного травматизму є по перше відсутність контролю зі сторони вчителів за поведінкою учнів під час проведення уроку та перерв, по друге – недостатньо організована виховна робота.

При будь-яких видах дитячого травматизму дорослим, вчителям, необхідно дотримуватися двох основних вимог: необхідно чітко налагодити організацію навчального процесу і впроваджувати різні інформаційні форми санітарно-освітньої роботи.

Робота щодо профілактики дитячого травматизму повинна вестися у двох основних напрямках:

1) робота зі створення безпечного середовища перебування дітей в освітньому  закладі;

2) гігієнічне навчання і виховання дітей, мета якого вироблення в них навичок безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях;

При цьому адміністрацією, медичним персоналом та вчителями навчального закладу здійснюється такий обсяг профілактичних заходів:

Забезпечити пiдготовку школи, кабiнетiв, майстерень, спортзалу до початку нового навчального року. Забезпечити майстерні, кабінети обслуговуючих видів праці спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту для працівників, учнів і вихованців навчального закладу;2

Постiйно проводити iнструктажі з усiма працiвниками школи з питань техніки безпеки, виробничої санітарії і безпеки життєдіяльності та вимагати виконання встановлених вимог в навчальному закладі.

3.У шкiльних навчальних кабiнетах, майстернях, спортзалi необхідно мати iнструкцiї i розробленi заходи з технiки безпеки i протипожежної безпеки. Вести документацiю з питання дитячого травматизму. Дотримуватись режиму вологого прибирання, вимог до освiтлення i провiтрювання шкiльних примiщень.

Щорічно проводити профiлактичнi медогляди учнiв, виявляти учнiв, якi мають вiдхилення у здоров’я, з метою створення їм нормальних умов для навчання, здійснювати розподiл учнiв за медичними групами для занять фiзкультурою. Заняття фізвиховання проводити пiд контролем медичного персоналу.

Проводити колективні та індивідуальні бесiди з батьками та учнями щодо дотримання правил поведiнки на уроках трудового навчання, фізкультури, попередження усiх видiв дитячого травматизму в навчальних приміщеннях та на території школи тощо.

Проводити шкiльнi конкурси учнiвських творiв, малюнків, газет щодо безпеки життєдіяльності та попередження усiх видiв дитячого травматизму.          

ПРОФІЛАКТИКА ГРВІ ТА ГРИПУ

Грип — це висококонтагіозне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. Епідемічні спалахи припадають на холодну пору року.

Збудник – вірус трьох типів: А, В, С. Віруси грипу В і С викликають поодинокі захворювання, вірус типу А найчастіше стає причиною спалахів хвороби.

В Україні очікуються штам грипу:

– Брізбен (B) –у лютому-березні, характеризується, як вірус з більш м`яким протіканням.

Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги. Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом – коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого. Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів – це в середньому 7 днів.

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов’язково повинна залишатися вдома – щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них. Особливо небезпечним грип є для представників груп ризику – це діти до 5 років (особливо – діти до 2 років), вагітні жінки, люди віком від 65 років, люди з надмірною вагою, хворі на діабет, хворі на хронічні серцево-судинні захворювання, хворі на хронічні захворювання легенів, люди з іншими тяжкими хронічними захворюваннями. Також сюди належать професійні групи ризику – медичні працівники, вчителі й вихователі, продавці, водії громадського транспорту, усі, хто працює в багатолюдних місцях.

Найефективнішим засобом профілактики грипу є щорічна вакцинація – це специфічна профілактика. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною. Найкращий час для проведення вакцинації — напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то щеплюватись можна і впродовж всього сезону. Імунітет після введення вакцини формується через 7-14днів. Це посилює здатність організму протистояти грипу.

Часто популярні ліки, які пацієнти звикли вживати або ж набувають за рекомендацією друзів, не мають доведеної ефективності для лікування грипу та ГРВІ. Велика кількість ліків або їхня висока вартість зовсім не гарантують, що ці препарати допоможуть вам вилікуватися.

В перелік не рекомендованих препаратів ввійшли:

антибіотики;

інтерферони;

антигістамінні препарати;

противірусні препарати (крім озельтамівіру та занамівіру за показаннями);

імуномодулятори;

сиропи від кашлю (можуть бути шкідливі для дітей до 4років);

комбіновані ліки від застуди;

вітаміни (ефективність не доведена);

рослинні препарати (ефективність не доведена).

Українці давно звикли лікуватися такими препаратами. Але якщо їх не рекомендують, то давайте подивимося як можна вберегти себе

В цьому епідемічному сезоні рекомендовані такі вакцин проти грипу:

Інфлувак® (Іnfluvac®) вакцина для профілактики грипу, поверхневий антиген, інактивована, виробник Абботт Біолоджікалз Б.В., Нідерланди;

Інфлуенза Ваксін, виробник Хуалан Біолоджікал Бактерін Ко., Лтд., Китай;

Джісі Флю/Gc Flu вакцина для профілактики грипу (розщеплений віріон, інактивований),  виробник Грін Кросс Корпорейшн, Корея;

Ваксігрип/Vaxigrip спліт-вакцина для профілактики грипу інактивована рідка в попередньо заповнених шприцах з прикріпленою голкою, виробник Санофі Пастер, Франція.

Міністерство здоров`я України, крім вакцинації, дає такі рекомендації для профілактики грипу та ГРВІ.

Потрібно уникати близького контакту з людьми. Намагайтеся якнайменше перебувати поряд із людьми, які хворіють на застуду, мають нежить або кашель. Якщо захворіли ви, то тримайте дистанцію поруч з іншими, щоб вберегти їх від хвороби.

Захворіли – лишайтеся вдома. Якщо можливо, то візьміть вихідний з роботи або навчання. Грип швидко передається іншим, тож ваше перебування в людних місцях сприятиме поширенню інфекції.

Прикривайте ніс та рот. Під час кашлю та чхання грип розповсюджується особливо швидко. Прикрийте серветкою органи дихання – це знизить ймовірність передачі інфекції іншим.

Мийте руки. Часте миття рук допоможе захиститися від мікробів. Якщо поруч немає води та мила, використовуйте спреї для рук на спиртовій основі.

Намагайтеся не торкатися обличчя. Очі, рот та ніс для мікробів, як вхідні двері. На руках дуже багато мікробів та торкаючись ними обличчя ви збільшуєте їхні шанси потрапити в організм.

Привчіть себе до корисних звичок. Ретельно очистіть та продезинфікуйте поверхню, до якої часто торкаєтеся вдома, на роботі або в навчальних закладах. Це особливо важливо, якщо в приміщенні перебуває хворий. Стежте за достатньою кількістю сну, будьте фізично активними, уникайте стресу, пийте багато води та харчуйтеся поживною їжею.

В свою чергу, відомий лікар Євген Комаровський для профілактики грипу та ГРВІ рекомендує:

Найкращий спосіб вберегтися від сезонного грипу зробити щеплення. Наявні вакцини захищають від усіх актуальних варіантів вірусу грипу.

Ніяких ліків і «народних засобів» із доведеною профілактичною ефективністю не існує. Тобто ніяка цибуля, ніякий часник, ніяка горілка та ніякі пігулки, які ковтаєте ви або ваша дитина, не здатні захистити ні від респіраторного вірусу взагалі, ні від вірусу грипу зокрема.

Джерело вірусу – людина і лише людина. Чим менше людей, тим менше шансів захворіти.

Маска. Бажано бачити її на хворому, якщо поряд здорові: вірус вона не затримає, але зупинить крапельки слини, особливо багаті вірусом. Здоровій людині не потрібна.

Руки хворого – джерело вірусу не менш значуще, ніж рот і ніс. Мийте руки часто, ретельно, постійно носіть із собою вологі дезинфікуючі гігієнічні серветки.

Провітрюйте та дезинфікуйте приміщення та поверхні до яких часто торкаєтеся вдома, на роботі або в навчальних закладах.

Гуляти можна скільки завгодно. Підчепити вірус під час прогулянки практично нереально.

ПЕДИКУЛЬОЗ: ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ

Педикульоз (від лат. pediculus “воша”), або вошивість – це паразитування на людині комах вошей, що супроводжується свербежем і може призводити до специфічних захворювань шкіри. На тілі людини може паразитувати головна воша, платяна воша та лобкова воша. Справжню епідемію на сьогодення викликає педикульоз, що спричинений вошами, які паразитують на волосистій частині голови. Щороку в Україні реєструється понад 100тисяч випадків вшивості. Хворіють педикульозом всі прошарки населення та вікові групи.

Воші паразитують на людині, харчуються кров’ю людини, відкладають яйця-гниди, які приклеюють до волосся. Самка відкладає щодня 3 – 7 яєць, за все життя — від 38 до 120 яєць. Тривалість життя дорослих особин — 27-30 днів.

Розрізняють такі різновиди педикульозу, згідно з місцем паразитування вошей:

головнийпаразитування вошей на волосистій частині голови переважно на скронях, потилиці, тімені, а також у вусах, бороді (паразит — головна воша);

лобковий (фтиріоз) — паразитування цих комах у жінок: в ділянці лобка, у чоловіків: в паховій зоні, на волосяній частині живота, грудей, на вусах, а у дітей: на віях, і бровах (паразит — лобкова воша);

платтянийпаразитування вошей в складках одягу, білизни (паразит — платтяна воша).

Крім безпосереднього паразитизму, платтяні воші здатні переносити епідемічний висипний тиф, епідемічний (або вошивий) поворотний тиф, волинську гарячку.

Педикульоз має такі прояви:

свербіж шкіри в місці укусу воші;

дрібні сірувато-блакитні плями на шкірі;

наявність гнид у волоссі;

Від моменту зараження до перших ознак хвороби може пройти кілька тижнів.

Шляхи передачі

Платтяні і головні воші передаються від людини до людини при безпосередньому контакті або через одяг, головний убір, тканинні предмети побуту, гребінці, тощо. Лобкова воша як правило передається з лобкового волосся під час статевого акту, але можлива також передача через речі (постільна білизна, спідня білизна тощо). Неможливо заразитися вошами від тварин, оскільки ці паразити видоспецифічні, тобто людські воші можуть жити тільки на людині.

Педикульоз можна дістати практично в будь-якому місці, де можливий тісний контакт однієї людини з іншою: в магазині, потязі чи іншому громадському транспорті і навіть у туалетах, лазнях, саунах, басейнах, спортивних роздягальнях. Більш того, воша може протягом 2 – 3 днів чекати нового господаря.

Профілактика

Наявність педикульозу є загальною соціальною проблемою щодо здоров’я серед усіх вікових груп, особливо серед дітей шкільного віку. Оскільки воші передаються від людини до людини, важливо дотримуватись правил гігієни, не користуватись спільною білизною, не спати на одній подушці тощо.

Якщо вошивість розповсюджена в оточенні хворого – це обробка всіх текстильних виробів, якими користувалася заражена людина – подушки, матраци, головні убори, одяг, гребінці.

Білизну та одяг, на яких виявили вошей, кип’ятять в 2% розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин, а потім прасують з обох сторін, звертаючи особливу увагу на шви, складки, пояси та інше.

Обов’язкове щотижневе миття голови та тіла гарячою водою з милом; регулярна зміна натільної та постільної білизни , її прання, а також кип’ятіння та наступне прасування гарячою праскою. Повна заборона використання чужої білизни, одягу, гребінців тощо, постільних речей, постійний контроль за станом голови, чистотою білизни та одягу дітей і підлітків.

В організованих колективах варто проводити профілактичні огляди.

В ліквідації вошивості важливу роль відіграє нетерпиме ставлення до неї, активна позиція кожної людини, особливо батьків, прищеплення дітям гігієнічних навичок в сім’ї.

Звідки беруться воші ?

Основні джерела вошивості – це “стійкі вогнища педикульозу”: неблагополучні сім’ї, безхатченки, люди , що ведуть асоціальний спосіб життя. Поширюється педикульоз зазвичай в організованих колективах. Заразитися можна в школі, дитячому садку, таборі, у сім’ї , в перукарні, лазні, басейні, поїзді і в тих місцях, де велике скупчення людей. Головними вошами можна заразитися через головний убір, гребінець, постільну чи натільну білизну. Найчастіша локалізація – скроні, потилична та інші ділянки голови. Волосся може злипатися, утворюється неприємний запах. Виникає сверблячка, розчухи, вторинна інфекція.

Платтяна вошивість спричиняється платяними вошами. Вони знаходяться в складках і швах одягу й тому перебираються на тіло частіше на плечах, верхній частині спини, пахвинних ямках, пахових складках. На тілі проявляється сверблячою висипкою, вторинною піодермією, лущенням. В місцях ураження тривалий час залишаються гіперпігментовані плями. Цей вид педикульозу зустрічається під час масових міграцій населення та воєнних дій.

Лобкова вошивість належить до інфекцій, що передаються статевим шляхом. Сексуальна активність досить висока у молоді. Тому цією формою педикульозу найчастіше хворіє саме вона. Воші паразитують на волоссі лобкової ділянки, нижньої частини живота, стегон, під пахвами, на грудях і навіть бороді. У дітей вони можуть знаходитись у бровах, на потилиці. На місці укусів з’являються сірі або голубі плями діаметром до 1 см. Сверблячка помірна.

Позбавлення від педикульозу

Існує багато способів позбавлення педикульозу (знищення вошей і гнид). Для цього зверніться до лікаря та використовуйте засоби, які він порадить. Важливо дотримуватися інструкції із застосування того чи іншого препарату та слідкувати за терміном його придатності.

Як розпізнати захворювання?

Розпізнати педикульоз можна за скаргами: сильний свербіж шкіри та виявлення гнид – яєць вошей. Гниди мають вигляд сіруватих крапельок, що міцно прикріплені до коренів волосся. Жива воша дуже рухлива, розміром до 2 мм. Нескінченний свербіж – це реакція шкіри на укуси вошей. Свербіння буває легке або нестерпне, особливо в нічний час від платяних вошей.

Висип на шкірі від укусів вошей виникає через деякий час. Спочатку з’являється “сверблячий гострий дерматит”, маленькі яскраво-червоні папули, везикули. Далі цей процес переходить у хронічний дерматит, відбувається нагноєння папул. З плином часу виникає вторинна інфекція, яка супроводжується анемією. При лобковому і платяному педикульозі на шкірі з’являються специфічні плями.

Чим небезпечний педикульоз?

Платтяні та головні воші – основні переносники збудника сипного тифу, волинської лихоманки та зворотнього тифу. Людина заражається при потраплянні виділень зараженої воші в кров в місцях розчісування після укусу комахи або при її роздавлюванні на місці укусу.

Як лікувати педикульоз?

Лікування сьогодні безпроблемне. Нові лікарські засоби високоефективні і зручні у застосуванні. Це 20% водно-мильна емульсія бензил-бензоату, нітіфор, педілін, аерозолі “Пара плюс”, “Спрей-пакс” тощо. Один з цих засобів наноситься на уражену поверхню, потім змивається шампунем через певний час. Мертві гниди видаляють шляхом вичісування густим гребінцем.

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЩЕПЛЕННЯ: РОЛЬ ТА ЗНАЧИМІСТЬ

Вакцинація є найефективнішим і безпечним методом профілактики важких, життєзагрожуючих інфекційних захворювань, таких як: туберкульоз, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, вірусний гепатит В та інші.

ВООЗ стверджує, що «за винятком чистої питної води, ніщо, навіть антибіотики, не зробили істотного впливу на зниження смертності, як вакцинація». Завдяки вакцинації щорічно можна попередити більш ніж 2,5 мільйонів дитячих смертей у всьому світі.

Вакцини – одні з найбільш ефективних і економічно-виправданих медичних та соціальних досягнень людства. Їх уводять здоровим і хворим людям, щоб попередити інфекційне або онкологічне захворювання, викликане мікробами, вірусами або токсинами. Ефективність вакцинації залежить від колективного імунітету. 95% охоплення населення профілактичними щепленнями забезпечує колективний імунітет. Тільки при такому охопленні щепленнями не виникають спалахи епідемії вакцинокерованих інфекцій.

В Україні відповідно до календаря профілактичних щеплень кожна людина отримує обов’язкові щеплення проти десяти інфекційних захворювань.

Вакцина БЦЖ захищає дітей перших 2-х років життя від важких форм туберкульозу, туберкульозного менінгіту і дисемінованого туберкульозу легень.

У першу добу після народження проводиться вакцинація проти вірусного гепатиту В, вкрай важкого захворювання, при якому вражається печінка і виникають хронічний гепатит із печінковою недостатністю або рак печінки – гепатокарціноми. Вакцина отримана методом генної інженерії, не містить вірусу, безпечна й ефективна. Вакцинація з 3-4 щеплень захищає від хвороб печінку довічно. Дуже важливо зробити ці щеплення дитині до початку сексуального життя та проведення хірургічних або стоматологічних маніпуляцій, попередити можливі інфікування вірусом.

Вакцинація дітей проти дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, гемофільної інфекції типу B починається на першому році життя, ревакцинації проводяться в 18 місяців, 14 та 16-річному віці. Після 16 років ревакцинація проти дифтерії та правця проводиться 1 раз у 10 років. Ці інфекційні захворювання вкрай важкі, вони можуть бути причиною смерті, інвалідизації, важких ускладнень. Єдиний метод профілактики – це щеплення.

Особливо небезпечний кашлюк у дітей першого року життя, так як його перебіг нетиповий, з зупинкою дихання, з високим ризиком для життя, тому вакцинація кашлюку починається в 2-х місячному віці. Дуже важливо, щоб батьки, члени сім’ї були щеплені проти кашлюку.

Кашлюк – це захворювання висококонтагіозне, один хворий може інфікувати від 12 до 15 осіб. На кашлюк хворіють діти і дорослі

Кір – це вкрай важке захворювання, етіотропного лікування не має. Небезпечно ускладненнями: пневмонія, енцефаліт.

Вірус епідемічного паротиту викликає ураження ендокринних залоз і призводить до безпліддя у чоловіків.

Вірус краснухи може бути причиною енцефаліту, захворювання суглобів, синдрому вродженої краснухи, якщо дитина інфікується внутрішньоутробно.

Крім десяти профілактичних щеплень, в Україні діти можуть отримати захист проти ротавірусної інфекції, пневмококової та менінгококової інфекцій, проти грипу, папіломовірусної інфекції. Ротавірусний гастроентерит у дітей з 6 тижнів до 6 місяців – це важке інфекційне захворювання, що супроводжується інтоксикацією, блювотою і діареєю, зневодненням. Діти з цією інфекцією отримують лікування в інфекційному стаціонарі.

Охоплення вакцинацією на рівні 95% населення країни дає можливість забезпечити повноцінний захист населення від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти щепленнями – це називається колективним імунітетом. ВООЗ застерігає, якщо рівень охоплення населення країни щепленнями падає, то це створює сприятливі умови для поширення інфекційних хвороб та спалахів епідемій.

Роблячи щеплення, ви захищаєтесь від інфекційного захворювання, відмовляючись від вакцинації – ризикуєте здоров’ям та життям!

Безпека життєдіяльностікомплексна система знань про захищеність життя і діяльності особистості, суспільства і життєвого середовища …

https://www.facebook.com/watch/?v=466317661374713

https://www.youtube.com/watch?v=3z99AxqocVM

НАЙХАРАКТЕРНІШІ ДИТЯЧІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Чим так небезпечна дифтерія

Кашлюк

Що треба знати про поліомієліт

https://rubryka.com/article/war-children/

Методичка для батьків

Яким би не був розвиток подій, усім нам треба пам’ятати: той, хто підготовлений – не панікує, а допомагає собі й іншим. Від впевнених зважених дій батьків та інших дорослих членів родини залежить психологічна стабільність дітей під час надзвичайної ситуації.

Перш за все, на сімейній нараді треба поговорити з рідними та дітьми про дії кожного у випадку надзвичайної ситуації:

  • що треба зробити в першу чергу;
  • де зібратись усім членам родини у випадку евакуації;
  • хто, де і кого має забирати;
  • скільки часу допустимо чекати всіх на збір і куди саме ви поїдете.

Розкажіть про цей план усім членам родини. Добре було б прописати його і покласти листок у “тривожну валізу”.

Крім того, з дітьми також треба проговорити:

  • що робити, коли зникає зв’язок;
  • хто за що відповідає;
  • хто несе воду та їжу;
  • де знаходиться “тривожна валіза” або рюкзак  з документами, медикаментами та найнеобхіднішими речами.

Навіть якщо у вас “тривожна валіза”/рюкзак не зібрані, саме знання, що для них потрібно, вже мобілізує. А ще краще, зважаючи на тяглість війни (в тому числі інформаційної), такі рюкзаки все ж таки підготувати й залишатися з цього приводу спокійним.

Збираємо рюкзак безпеки для дітей

Щоб не посилювати тривогу, Світлана Ройз пропонує замінити назву “тривожний рюкзак” на “рюкзак безпеки”. Також треба розповісти дитині, що саме буде у рюкзаку та навіщо:

  1. Насамперед запастися життєво необхідними речами.
  2. Подумати, які речі необхідно мати з собою в тому випадку, якщо ви будете змушені перебувати в безпечному приміщенні протягом певного часу, не виходячи звідти.
  3. Повідомити про це членів сім’ї: продемонструвати вміст сумки чи рюкзака безпеки (“тривожної валізи”) та вказати місце її зберігання; переконатися, що всі знають, як користуватися цими речами; призначити відповідального за періодичні перевірки й оновлення вмісту сумки.

У дитини можна запитати: “А що б ти поклав/-ла насамперед? Що для тебе найважливіше?”

Типовий вміст рюкзака для дитини молодшого віку:

  • тепла легка ковдра або дитячий спальник;
  • похідні дитячі ложка, миска, чашка;
  • засоби гігієни;
  • ліки, які дитина приймає на постійній основі;
  • маленька неважка іграшка.
  • важливо: ніколи не кладіть у рюкзак дитини оригінали документів — вони мають бути в дорослому рюкзаку.

Пам’ятайте: більше двох кілометрів малі діти пішки не пройдуть навіть із таким рюкзачком. Цілком можливий варіант — ви будете нести як рюкзак дитини, так і її саму, якщо вона дуже стомиться чи погано почуватиметься.

Якщо у вас є немовля/та, врахуйте, що в дорослий рюкзак ви окремо маєте покласти і “дитячий модуль”: змінний одяг і білизну, підгузки, дитяче харчування, всі інші дитячі ліки.

Ще більше корисних рішень!

Як потурбуватися про улюбленця?

Що варто придбати?

  1. Запас корму, якого вистачить мінімум на місяць.
  2. Декілька бутлів питної води для тварини.
  3. Засоби прибирання на випадок неможливості вигулу.
  4. Ветеринарну аптечку.
  5. Переноску для тварини.

Про що варто подумати?

  1. Зробіть тварині необхідні щеплення.
  2. Зберігайте міжнародний паспорт тварини поруч зі своїми документами.
  3. Обов’язково повісьте адресник та уникайте вигулу без повідка.
  4. Обговоріть з близькими план дій щодо тварини на випадок НС.

Перелічені рекомендації актуальні завжди, тож будуть корисні за будь-яких обставин.

Як діяти освітянам та здобувачам освіти у разі надзвичайних ситуацій

Подбай про свою безпеку

ПАМ’ЯТКА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ЛІТНІХ КАНІКУЛ

Складання плану евакуації дітей читати тут

Пожежна безпека. Правила поведінки під час пожеж читати тут